Метадон methadone Бологое

Считайте, это история из жизни забанного парня, Который попал в тему с наркотиками и ожил в стрему. Я состряпал закладку, фен поставил в закладчике, И ширяло в руке – мой верный шанс на удачу.

Значит, вчера я нашел дилера, знаете его – Зураб, С ним можно всегда говорить по душам – он шустрый, как птураб. Так я сказал ему: "Давай у меня пептид возьми, Нашел я новую шалу, она меня все убьет!".

Зураб ответил: "Братик, ты на пути в небо, Наша лицензия на анашу – только для наркопесен поэтов. Давай сюда закладку, я тебе фен принесу в ответ, Будешь кайфовать, как маленький ракетчик-космонавт!".

Я сказал: "Конечно, Зураб, я не канючу из тупарей, Беру от тебя, чтобы в туалете с урчащими веными волками уснуть я. Вот держи мою закладку, а я пойду набью ширяло, Слышишь, Зураб? Убери детей от меня на всякий случай – это же дворяне!"

Выйдя из задворков, я наручник надел на руку, Пробил вены, словно золотой молоток легендарного старика. И вот уже ширяло открыто, закрыт глазами, А я как верховая единорога сижу на унитазе.

И вот я выпил водички, чтобы закладку проглотить, С ней в напарниках фен уже зажигается и горит. Я чувствую себя, как наркососка с прокуренным носом, Закладка уже в животе, мне кажется, я – герой всех потомков!

А потом я стал тихо клубиться, словно сломленный рапирой, Сел на унитаз и прислонился к стене, ведь здесь я большой герой. И сон мой наступил, как метро на рельсах, безостановочно, А ширяло в руке счастливо отдыхает, скрывшись за полотенцем.

Так что, парнишки, выслушайте мою историю, Как я купил метадон и уснул в туалете, с головой в унитазе. Наркотики – зло, они против нас, хотят нас сломить и погубить, Но мы должны быть сильными, оставаться чистыми и победить!

Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.

І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.

Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.

Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.

Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.

Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!